Остеопороз – патологія скелета зі зниженням маси кісткової тканини, зменшенням її щільності і міцності при цьому супроводжується підвищеним рівнем її крихкості. Протягом довгого часу остеопороз симптоми хвороби не демонструє, протікає латентно, діагностується вже на стадії переломів.
Стенозуючий лігаментит – це серйозна дисфункція кисті, при якій збій відбувається в її сухожильно-зв’язкового апарату. Самостійна постановка діагнозу неприпустима, тому що озвучене захворювання часто плутають з гострим артритом, остеомієлітом, патологічним вивихом і навіть сепсисом.
Ревматоїдний артрит – це хронічне аутоімунне системне запальне захворювання сполучної тканини. В основі розвитку захворювання лежать складні аутоімунні процеси, що призводять до утворення на суглобових поверхнях ерозій і руйнування суглобів.
Остеопорозом (від грец. Osteo – «кістка» і poros- «отвір, пора») називають розрідження губчастої і кортикального шарів кістки внаслідок часткового розсмоктування кісткової речовини. Це не самостійне захворювання, а наслідок порушення місцевого або загального обміну речовин, при якому відбувається зниження маси кістки в одиниці об’єму та порушується структура кісткової тканини, в результаті чого збільшується крихкість кісток і, відповідно, зростає ризик виникнення переломів.
Остеоартроз – це дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, що характеризується дегенерацією суглобового хряща з подальшими змінами суглобових поверхонь і розвитком чоаевих розростань кістки (остеофитов), що призводить до деформації суглобів і порушення рухливості.
Міозит – це запалення однієї або декількох м’язів різної етіології, яке проявляється м’язовою слабкістю і болем у м’язах. У ряді випадків ураження зачіпає не тільки м’язи, але і шкіру, тоді захворювання носить назву дерматоміозит.
