Робочий час
  • clock Пн — Пт 08:00 – 22:00
    Сб – Нд 09:00 – 18:00
Контактна інформація
Запитайте експертів
user-3
email-2
smartphone

Що являє собою кінезітерапевтичний вплив?

Таким чином, третій етап Системи інтегративної кінезітерапії важливий і відповідальний з міркувань отримання якісного результату – повного видужання або тривалого періоду ремісії.

Яка мета етапу Кінезітерапевтичного впливу?

Основна мета цього етапу:

  1. Фіксація здійсненої корекції на попередньому етапі шляхом виконання фізичних вправ Кінезітерапевтичної програми на декомпресійних тренажерах;
  2. Відновити силу і тонус, а також всі втрачені функції м’язів;
  3. Відновлення втрачених рухових навичок з включенням в рух м’язів, які по причині слабкості не приймали участі в цьому руховому акті;
  4. Закріплення рухових навичок (динамічних і статичних), відновлених на попередньому етапі і подальший їх розвиток;
  5. Формування адекватного статичного і динамічного рухового стереотипу і його фіксація з використанням спеціальних тренажерів;
  6. Запуск регенераційних і відновних процесів в організмі шляхом виконання фізичних вправ на декомпресійних тренажерах.

Чи є вимоги до написання Кінезітерапевтичної програми

Запорукою досягнення мети є підготовка лікарем ефективної Кінезітерапевтичної програми. Така програма має відповідати певним вимогам і критеріям, а саме:

  • Індивідуальний підхід. Програма розробляється для кожного пацієнта за результатвми 1 і 2 етапів Системи інтегративної кінезітерапії. При цьому враховуються; вік, фізичні можливості, супутні патології, тощо;
  • Декомпресійність фізичних  вправ. Під час їх виконання відсутнє осьове навантаження на суглоби. Це дає можливсть працювати лише м’язами (мінімізується контакт поверхонь суглобів, відповідно відсутнє навантаження на хрящі);
  • Антигравітаційність вправ. Певні вправи виконуються в підвішеному стані ( тулоб або кінцівки висять у повітрі) завдяки цьому максимально розвантажується хребет і суглоби, а також витягуються м’язи і зв’язки;
  • Взаємозалежність м’язово-фасціальної системи: м’язи функціонально об’єднані в пари, поздовжні з’єднання і спіралі. Це забезпечує їх злагоджену роботу;
  • Цілісний і комплексний підхід. Програма лікувальних сеансів має містити вправи як для «проблемної» області,  так і для інших регіонів з урахуванням наявних м’язових дисфункцій. При цьому особлива увага звертається на стопи;
  • Терапія має розпочинається з відновлення фізіологічних функцій стопи. Адже стопи – це фундамент тіла. Деформація «фундаменту» неминуче спричинить деформацію «стін», тобто в групу ризику, перш за все потрапляють: ноги – таз – хребет.  Для правильного формування ходіння необхідно відновити оптимальну послідовність включення суглобів стопи, починаючи з гомілковостопного суглоба з опорою на п’яту, закінчуючи  суглобами  пальців, які включаються першими в разі відштовхування від опори;
  • Зміцнення постуральних м’язів. Під час захворювань суглобів і хребта особливу увагу приділяють роботі з м’язами, які є найкращими фіксатором суглобів і хребців;
  • Відновлення глибоких (коротких) м’язів хребта. З огляду на роль коротких м’язів як стабілізаторів хребців  під  час  руху кінцівками до Кінезітерапевтичної програми необхідно вносити вправи, орієнтовані на зміцнення цих м’язів. Цього можна досягти за рахунок включення до програми вправ із використанням балансувальних платформ.
  • Варіативний підхід. Після кожних трьох лікувальних сеансів в Програму можуть вноситися певні корективи, пов’язані як з проміжною консультацією, так і з необхідністю забезпечити варіативність лікувального процесу: зміна вихідного положення й складності виконання вправи. Наприклад, вправа виконується з застосуванням нестабільності (диск, м’яч) та ін.
  • Формування оптимального рухового стереотипу. Процес формування динамічного і статичного оптимального рухового стереотипу складний і відповідальний процес, який має передбачати виконання спеціальних вправ на силових тренажерах, а також етап нейромоторного перенавчання з контролем правильної послідовності  включення м’язів в рухові акти.

Таким чином, на третьому етапі СІК підлягають вирішенню наступні питання:

  • Поліпшення крово-лімфообігу в тканинах з метою поліпшення живлення структур хребта і суглобів;
  • Забезпечити нормалізацію функцій опорно–рухового апарату: відновити природну ходу, м’язову силу, координацію і амплітуду рухів;
  • Відновити узгоджену природню роботу різних груп м’язів під час виконання рухових актів;
  • Забезпечити відновлення рухового стереотипу, а також тонусу і сили м’язового волокна;

Питання, які часто задають пацієнти

Всі рекомендації це дуже індивідуально. Можливо рекомендації обмежити руховий режим стосувалися лише періоду загострення. Для того, щоб суглоб функціонував, він має бути в русі.

Є такий метод і називається “Профілактика”. А якщо серйозно, то ще не придумали такої пилюлі, яка позбавилаб від цього тяжкого захворювання. Досвід показує, що лише комплексний підхід дає гарний результат.

Ця процедура, як і багато інших діагностичних процедур залежить від людського фактора. Навіть проходячи апаратну діагностика  не завжди опис результату є бездоганним.

Якщо говорити про Інститут ортопедії і неврології, то наші фахівці вже понад 10 років виконують цю процедуру, через це достовірність результату ми гарантуємо.

[/vc_row]