Дитячі хвороби

Профілактика і лікування

ІНСТИТУТ ОРТОПЕДІЇ І НЕВРОЛОГІЇ – 10 років УСПІШНОГО ЛІКУВАННЯ  ДИТЯЧИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

Патологія опорно-рухового апарату традиційно займає провідні позиції в структурі захворювань школярів. Число дітей з різними порушеннями постави і структурними деформаціями хребта значно зростає  в ході навчання в школі. В цілому серед дітей, що приходять до перших класів загальноосвітніх шкіл, 25-30% мають ті чи інші відхилення у стані здоров’я, тоді як серед випускників шкіл ця цифра зростає до 80%.

Аналіз структури захворюваності школярів демонструє, що в міру навчання в школі зростає частота ряду захворювань і особливо відхилень в стані опорно-рухового апарату. Порушення опорно-рухового апарату в дитячому віці негативно впливають на стан здоров’я і розвиток найважливіших систем організму.

У дитячому та підлітковому віці формується велика частина генетично детермінованої пікової кісткової маси. В цілому динаміка кісткової маси людини характеризується наростанням її в пубертатному віці і досягненням максимальних значень до завершення періоду статевого дозрівання.

Важливість правильного формування опорно-рухового апарату обумовлена ​​тим, що накопичена в дитячому віці пікова кісткова маса є основою міцності і стійкості кісток скелета в наступні роки життя. Поширеність зниженою щодо віку мінеральної щільності кістки серед дітей становить 16-38%.

Причинами порушення накопичення пікової кісткової маси в дитячому та підлітковому віці можуть бути низька забезпеченість вітаміном D, різні патологічні стани, тривалий прийом деяких лікарських препаратів.

Однією з найбільш поширених причин є низька фізична активність школярів. Однією з умов правильного формування кістково-м’язового апарату прийнято вважати регулярні фізичні навантаження і заняття фізичними вправами.

В структурі патологій  опорно-рухового апарату значну частку має порушення постави. Порушення постави – це деформація хребта, який може бути зігнутий у фронтальній (спереду назад) або сагітальній (убік) площинах.

Частота деформацій хребта зростає пропорційно віку. Якщо у дошкільнят це захворювання зустрічається у 17% дітей, то в середніх класах частота виявлення вже більше 30%, а в старших – більш ніж 65% випадків.

Порушення постави ще не є хворобою, але являється тривожним сигналом щодо запущених негативних процесів, якщо їх не зупинити, то захворювань, як опорно-рухового апарату, так і багатьох інших хвороб не уникнути. Що стосується інших захворювань, то зміни постави сприяють зниженню рухливості грудної клітки і діафрагми, а це передумова формування хвороб дихальної та серцево-судинної системи .

Порушення постави лікує в залежності від переважної симптоматики педіатр, дитячий невролог, вертебролог, масажист, мануальний терапевт, фізіотерапевт. Найкращого результату вдається добитися при комплексному підході.

При порушеною поставі знижуються амортизаційні можливості хребта, страждають багато органів. Хребетний стовп – кісткова основа, до якої «кріпляться» різні структури людського організму, і будь-яка зміна анатомічних співвідношень неминуче позначається на здоров’ї.

Неправильна постава – перший крок на шляху формування сколіозу, міжхребцевих гриж та інших вертебрологічних розладів.

Можна виділити наступні деформації в сагітальній площині:

  • плоска спина – згладжування всіх фізіологічних вигинів;
  • плоско-увігнута спина – поперековий вигин збільшений, шийний згладжений, в шийному відділі кіфоз (викривлення хребта в передньо-задньому напрямку);
  • сутуловатость – грудний кіфоз збільшений, поперековий вигин згладжений;
  • кругла спина (кифотическая постава) – грудний кіфоз збільшений, поперекового вигину практично немає;
  • кругло-увігнута спина (кіфолордотіческая постава) – шийний і поперековий вигини різко збільшені.

Деформація у фронтальній площині – це сколіотична постава, викривлення вбік. Від справжнього сколіозу таке порушення відрізняється тим, що лежачи всі вигини вирівнюються.

По тяжкості розрізняють наступні ступені:

  • незначна деформація, яку дитина може коригувати сам при направленому увазі;
  • деформація виражена сильніше, але розпрямляється в положенні лежачи або при підйомі за пахви;
  • деформація зберігається в лежачому положенні і при підйомі.

Симптоми порушення постави

Наявність деформації можна визначити навіть при побіжному погляді. Може випинатися грудна клітина, голова та плечі вперед, надлишковий кут нахилу таза, плоскі сідниці, відхилення вертикальної осі убік.

При сколіотичній поставі деформація нагадує дугу, голова нахилена в сторону, плечі, лопатки і соски знаходяться на різних рівнях.

Скарги на порушення постави

На першій стадії діти практично ні на що не скаржаться. У більш важких стадіях може турбувати головний біль, біль в спині, стомлюваність, зниження зору.

Тривало існуючі деформації змінюють роботу серця, легенів, травної системи. Якщо груди плоскі, то знижується дихальна здатність легких, через що розвивається киснева недостатність, змінюється метаболізм. Діти виглядають більш млявими в порівнянні з однолітками, часто хворіють респіраторними інфекціями, бронхітами запалення легенів, схильні до туберкульозу.

Через ненормальний поперековий вигин слабшають м’язи черевного преса, опускається шлунок і кишечник, виникають запори.

ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ ПОСТАВИ

Причини бувають вроджені і набуті

Вроджені зміни виникають внаслідок відхилень внутрішньоутробного розвитку або травми плода під час пологів. Це хребці клиновидної форми, сполучнотканинна дисплазія, вивих атланта (1-го шийного хребця), міотонічні синдроми (кривошия, тощо). На частку вроджених відхилень доводиться не більше 10% всіх причин.

Переважна більшість причин порушення постави – придбані. Серед сприяючих чинників – астенічна конституція.

Провокують деформації постави такі фактори, як:

  • низька фізична активність;
  • важкий портфель (особливо в поєднанні зі звичкою носити в одній руці);
  • недостатня освітленість навчального місця, через що тіло дитини тривалий час знаходиться в не зручному, не фізіологічному положенні;

Не сприяє формуванню правильної постави і деякі дії батьків, які хочуть, щоб дитина сіла або пішла раніше визначеного природою терміну. Прагнення «навчити» сидіти або ходити дитину, хребет якої ще не дозрів для цього, нічим хорошим не закінчується.

Страждає хребет при важких системних захворюваннях: поліомеліті, туберкульозі, плоскостопості, наслідках травм, вкороченні однієї ноги. На заваді формуванню правильної постави поганий зір і слух (короткозорість, косоокість, туговухість), коли дитина змушена наближатися до джерела звуку або зображення, утримуючи спину в вимушеному положенні практично постійно. Неправильна постава буває також у дітей з дефіцитом або надлишком маси тіла, коли м’язи не мають можливості нормально розвиватися.

Вказані фактори спричиняють зниження тонусу скелетних м’язів і утворенню м’язових дисбалансів. Що ж таке м’язовий дисбаланс? М’язовий дисбаланс – це порушення з певних причин балансу між тими скелетними м’язами, які повинні бути у рівновазі як за силою, так і за співвідношенням їх довжин. Наявність м’язових дисфункцій породжує формування наступного патологічного ланцюжка:

  • Гіпотонічні м’язи порушують функціонування природнього кінематичного ланцюжка. Якщо слабне м’яз, то він перестає виконувати свої функції, тобто «випадає» з рухового патерну. Оскільки всі м’язи взаємопов’язані, то збій  в одному руховому акті спричиняє порушення в усьому кістково-м’язовому апараті.
  • Замість слабких (гіпотонічних) м’язів в рух включаються здорові. З часом здорові м’язи, які компенсаторно включилися в рух, через виконання своїх функцій і невластивих для них функцій гіпотонічного м’язу перевантажуються, спазмуються і починають боліти. В результаті цього вони слабнуть. Таким чином починає працювати механізм породження нових гіпотонічних м’язів і формування мязових дисбаллансів.
  • Результатом м’язових дисбалансів є перекоси та асиметрія кісток скелету.  М’язовий  дисбаланс проявлятиметься формуванням неприродньої пози (порушення постави, перекос тазу, сколіоз, тощо).
  • Порушення біомеханіки скелетної системи. В результаті тонусно-силових і рухових дисфункцій м’язів, відбувається відхилення від норми векторів навантаження на хребет і суглоби, що тягне за собою надлишкове навантаження на певні точки і формування в них патологічних змін.
  • Порушується іннервація, кровообіг і циркуляція лімфи. В результаті патологічних процесів описаних в попередніх пунктах ланцюжка патологічних змін порушується кровообіг, лімфообіг і іннервація і як наслідок – погіршення живлення хребетних та суглобових структур.
  • Дегенеративно-дистрофічні зміни в хребті і суглобах.  Порушення живлення структур хребта і суглобів запускає в них механізм дегенеративно-дистрофічних процесів і як результат – остеохондроз, грижі міжхребцевих дисків, остеоартроз і багато інших тяжких захворювань хребта і суглобів. ДОВІДКОВО: Живлення хрящів відбувається шляхом дифузії з прилеглих до хребта та суглобів тканин – це пов’язано з тим, що хрящі не мають судин. Важливим є також те, що м’язи в процесі живлення виконують роль «мікронасосів», забезпечуючи за допомогою дифузії надходження поживних речовин до хрящової тканини – тобто лише в процесі руху відбувається повноцінне живлення хряща.

Отже, зважаючи на вищевикладене приходимо до висновку, що в основі патологічних змін в суглобах і хребті, в переважній більшості випадків, можна назвати дві взаємопов’язані причини:

  • Перша – тонусно-силові порушеннями м’язів, і відповідно м’язові дисбаланси, які породжують кісткові перекоси і асиметрію частин тіла;
  • Друга – порушення кровообігу і циркуляції лімфи, а як наслідок – порушення живлення хрящів хребта і суглобів.

СИСТЕМА ІНТЕГРАТИВНОЇ КІНЕЗІТЕРАПІЇ

Діагностика і лікування порушення постави

Враховуючи наявність багатьох факторів, які провокують м’язові дисфункції у школярів, то задача батьків вчасно при найменшій підозрі на порушення постави звернутися за консультацією до ортопеда-травматолога або вертебролога. Задача лікаря зробити все для того, щоб зупинити формування вище описаної патологічної цепочки.

Порушення постави у дітей носять функціональний (оборотний) характер, але досягти ефективного результату можна лише застосовуючи комплексний підхід  до лікувального процесу. Лікувальні заходи мають передбачати: усунення тнусно-силових порушень, нейро-моторне перенавчання раціональним руховим стереотипам, формування оптимальної статики і динаміки, створення міцного м’язового корсета.  Інститут ортопедії і неврології першим в України запровадив саме такиц, комплексний підхід до лікування захворювань хребта і суглобів. За цей час напрацьований великий досвід профілактики і лікування патологій опорно-рухового апарату. Розроблена унікальна методика Система інтегративної кінезітерапії на базі новітніх підходів до терапії. Система інтеггративної кінезітерапії передбачає наступні етапи:

  • ПЕРШИЙ ЕТАП. Консультація і кінезіологічна діагностика. Під час огляду лікар звертає увагу на такі критерії: положення лопаток (при захворюванні знаходяться на різних рівнях, неоднаково відстоять від хребта); відхилення остистих відростків від середньої лінії; асиметрія сідничних складок; рівень підколінних ямок; форма грудної клітини (опукла або увігнута); симетричність ребер. Лікар обов’язково проводить тест Адамса – оглядає стан кісток при нахилі тулуба вперед. Для уточнення деформацій (кількісне визначення вигинів, кутів і дуг) призначаються інструментальні методи: рентгенографія, МРТ або СКТ. На цьому етапі ключовим є Мануальне м’язове тестування, яке проводиться з метою виявлення гіпотонічних м’язів та оптимальних методів усунення дисфункцій.
  • ДРУГИЙ ЕТАП. Кінезіологічна корекція. Мета цього етапу: усунути виявлені в процесі мануального м’язового тестування м’язові дисбаланси, перекоси скелету та асиметрію частин тіла які утворилися в результаті тнусно-силових порушень. Основними методами, які використовуються для корекції це – м’які мануальні техніки: остеопатія, прикладна кінезіологія, мануальна терапія, тощо. Крім цього активно застосовується кінезіотейпування. Важливою задачею цього етапу є відновлення оптимальної статики і динаміки шляхом нейро-моторного перенавчання раціональним руховим патернам.
  • ТРЕТІЙ ЕТАП. Кінезіотейпування /Виготовлення індивідуальних устілок. Кінезіотейпування – це ефективний метод корекції постави особливо актуальний при діагностиці захворювань опорно-рухового апарату в початковій стадії. У поєднанні з мануальними техніками і лікувальною гімнастикою при сколіозі дозволить: Зняти м’язову напругу в спині; Реабілітувати пошкоджену ділянку хребта без його жорсткої фіксації. Суть методу кінезіотейпінга полягає в лікуванні за допомогою руху. Тому в період носіння тейпів для більшого ефекту доцільно також виконувати спеціальні вправи. Кінезіологічні тейп при порушенні постави чи сколіозі кріпляться на спину відповідно до обраної техніки тейпування. Дуже важливо, щоб тейпування проводив фахівець, який правильно розслабить потрібні в кожному конкретному випадку групи м’язів, що порушують поставу. Таким чином, накладення тейпів при порушенні постави забезпечує: Лікування без обмеження природних рухів; Зниження больових відчуттів; Підтримку м’язів протягом тривалого часу; Безболісне виконання лікувальних вправ; Релаксацію і відновлення. В процесі корекції осанки чи сколіозу при наявності плоскостопості може виникнути необхідність в виготовленні ортопедичних устілок. В інституті ортопедії і неврології є в наявності обладнання для виготовлення індивідуальних усттілок.
  • ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП. Кінезітерапевтичний вплив на організм. З урахуванням результатів першого і другого етапів лікар розробляє кінезітерапевтичну програму лікувальних вправ на декомпресійних тренажерах. Мета сеансів ЛФК: Активізувати скриті резерви організми на боротьбу з патологією, задіявши відновні та регенераційні процеси. Одним з ключових завдань цього етапу є відновлення іннервації, кровообігу і циркулювання лімфи з метою покращення живлення структур хребта і суглобів. Також важливим є формування здорового м’язового корсету та оптимальної статики та динаміки, а відповідно і природньої геометрії тіла.

Профілактика порушення постави

Найкраща профілактика – це відвідування дитиною фахівця професіонала декілька раз на рік, який при необхідності проведе корекцію тонусно-силових порушень м’язів, розробить програму підтримуючої терапії у вигляді гімнастичних вправ чи вправ з експандером. Лікар проведе інструктаж батьків з метою самоконтролю і навчання ортопедичної гігієни – таким чином Ви отримуєте шанс на значне зниження ризиків формування порушення осанки.

При цьому не потрібно забувати батькам і прививати дітям розуміння того, що опорно руховий апарат потребує уваги і догляду не в меншій мірі ніж догляд за зубами. Діти мають розуміти, що красива постава – це крок до життєвого успіху.

 Ну і звичайно ж необхідно дотримуватися простих але важливих вимог щодо організації досугу і навчання дитини:

  • Підходяще за віком спальне місце з ортопедичним матрацом і подушкою;
  • Одяг і взуття на стійкій підошві;
  • Носіння рюкзака замість портфеля;
  • Достатнє освітлення навчального місця;
  • Меблі мають бути підібрані за ростом дитини;
  • Дитина в обов’язковому порядку повинен бути проконсультирован офтальмологом і ЛОР-лікарем, а виявлені порушення скориговані;
  • Дітей з неправильною поставою повинен спостерігати дитячий ортопед, рекомендації якого слід неухильно виконувати;
  • Необхідна достатня фізична активність, спортивні заняття, ігри з фізичним навантаженням.

Фахівці Інституту ортопедії і неврології проведуть профілактичний огляд дитини будь-якого віку, проведуть всі необхідні заходи для корекції постави. В клініках Інституту застосовуються інноваційні методики діагностики та лікування. Звертайтеся в ION.Clinic до кращих фахівців в Україні, які знають, як зробити поставу вашої дитини ідеальною!

Питання, які часто задають пацієнти

    Всі рекомендації це дуже індивідуально. Можливо рекомендації обмежити руховий режим стосувалися лише періоду загострення. Для того, щоб суглоб функціонував, він має бути в русі.

Є такий метод і називається “Профілактика”. А якщо серйозно, то ще не придумали такої пилюлі, яка позбавилаб від цього тяжкого захворювання. Досвід показує, що лише комплексний підхід дає гарний результат.

Ця процедура, як і багато інших діагностичних процедур залежить від людського фактора. Навіть проходячи апаратну діагностика не завжди опис результату є бездоганним.

Якщо говорити про Інститут ортопедії і неврології, то наші фахівці вже понад 10 років виконують цю процедуру, через це достовірність результату ми гарантуємо.