Робочий час
  • clock Пн — Пт 08:00 – 22:00
    Сб – Нд 09:00 – 18:00
Контактна інформація
Запитайте експертів
user-3
email-2
smartphone

СИМПТОМИ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ АРТРОЗУ

СИМПТОМИ ХВОРОБИ

  • Хворобливі відчуття з подальшим наростанням інтенсивності
  • Суглоби деформуються
  • З’являється хрускіт
  • Знижується рухливість суглобів

УСКЛАДНЕННЯ ХВОРОБИ

  • Руйнується суглоб
  • Людина втрачає можливість здійснювати різні рухи
  • Деформується суглоб
  • Хворому надають інвалідність
  • Порушується біомеханіка хребта і інших суглобів

ОПИС ХВОРОБИ
Одним з захворювань суглобів є артроз. Під час цієї хвороби повільно руйнуються хрящі всередині суглобів. Через тривалий проміжок часу з’являються різні зміни, перебудовуються суглобові кінці кісток, наростає запальний процес, руйнуються навколосуглобові тканини.

Артроз відносять до найпоширенішого захворювання суглобів у всьому світі. Спираючись на статистичні дані, хвороба вражає більше 70% людей всієї планети. За поширеністю артроз суглобів поступається тільки онкологічним і серцево-судинним хворобам.

Чим старша людина, тим вище ймовірність виникнення артрозу. Чоловіки і жінки в рівнозначній кількості хворіють на цю хворобу. Крім цього, артроз може розвинутися і у працездатної людини, вік якої понад 30 років.

ЧОМУ З’ЯВЛЯЄТЬСЯ ХВОРОБА

Розвиток артрозу пов’язаний з порушеним обміну речовин в суглобах. В результаті чого, у хрящів втрачається колишня еластичність. Це може з’явитися через повну або часткову втрату протеогліканів, які входять до складу хрящів. Такому явищу сприяють глибокі тріщини в хрящі. Крім цього, лікарі стверджують, що захворювання артроз є наслідком як порушеного обміну речовин, так і гормонального збою, травмуванням, наслідком ревматоїдного артриту, псоріазу. До найбільш поширеної причини відносять невнормовані навантаження на суглоби, коли хрящ не в змозі чинити їм опір.

Також, виникненню і розвитку артрозу сприяють деякі чинники:

  • Також, виникненню і розвитку артрозу сприяють такі чинники:
    • Перенесена травма. Сюди відносять вивих, забій, перелом, розрив зв’язок і т.д.;
    • Гіподинамія у всіх її проявах: сидячий спосіб життя, перебування тривалий час в незручних позах, тощо;
    • Сучасні стрімкі темпи життя, які породжують конфлікти і, відповідно, стреси;
    • Порушення роботи обмінних процесів;
    • Надлишкова маса тіла, в результаті чого, на суглоби виявляється додаткове навантаження;
    • Наявність запального процесу в суглобі (при гострому гнійному артриті);
    • Похилий вік;
    • Недотримання правильного харчування;
    • Часті переохолодження;
    • Наявність аутоімунних захворювань. Сюди відносять червоний вовчак, ревматоїдний артрит;
    • При загальній інтоксикації організму;
    • Поява частих простудних захворювань;
    • При сифілісі, туберкульозі, енцефаліті, гонореї;
    • При захворюваннях щитовидної залози;
    • При порушеній функції згортання крові. 

Для того щоб зрозуміти, що виступає в ролі причини виникнення і розвитку артрозу слід згадати важливий науково-обґрунтований факт: будь-яке захворювання, патологічний  процес у внутрішніх органах, хребцях, суглобах і інших структурах організму позначаються на функціонуванні скелетних м’язів – якщо орган здоровий, то м’яз перебуває в нормальному тонусі, в іншому випадку – тонус асоційованого з органом м’яза слабшає. Виходячи з цього, більшість з перерахованих факторів будуть провокувати тонусно-силові дисфункції м’язів скелетно-м’язової системи.

А це означає, що розпочинається формування наступного патологічного ланцюжка:

1) Гіпотонічні м’язи перестають виконувати свої функції.  Слабкий м’яз  “випадає” з кінематичного ланцюжка і відбувається порушення злагодженої робота всієї кістково-м’язової системи.

2) Замість ослаблених м’язів компенсаторно в рух включаються здорові. М’язи, які крім своїх функцій, компенсаторно виконують ще і функції гіпотонічного м’язу з часом  від надмірного перенавантаження укорочуються, спазмуються і викликають больовий синдром. Крім цього такий м’яз може затискати нервові закінчення, вени і артерії, які проходять через цей м’яз. Але найважливіше те, що укорочений м’яз не може нормально функціонувати і завершується тим, що він слабне. Таким чином породжуються нові гіпотонічні м’язи.

затискає нервові закінчення, вени і артерії, які проходять через неї. Але найголовніше – затиснута м’яз вже не може нормально скорочуватися. Отже, затиснута м’яз стане гірше працювати і ослабне.

3) Формування м’язового дисбалансу. М’язовий дисбаланс – це порушення балансу м’язів, які мають перебувати в рівновазі як по силі, так і за співвідношенням їх довжин. Наприклад, парні м’язи тулуба (з ліва та з права тулоба), також м’язи агоністи і антагоністи, знаходячись у нормальному стані, повинні бути в стані збалансованої напруги. Якщо порушується баланс (один з них гіпотонічний і слабкий, а його антагоніст – гіпертонічний), то дисбаланс проявиться зміною пози (сколіоз, кіфоз, перекіс тазу тощо).

4) Порушення біомеханіки всієї скелетної системи. В наслідок м’язових дисбалансів та асиметрії частин тіла відбувається порушення біомеханіки скелетної системи і, відповідно, зміщається від природнього розподіл векторів навантаження по поверхні суглобів, що прискорює процес зношування хряща і його руйнування.

5) Порушення крово- і лімфообігу, іннервації.  Як наслідок тонусно-рухових дисфункцій м’язів, зміщення природніх векторів навантаження на суглоби, відбувається  порушення крово- і лімфообігу, іннервації, і як наслідок – погіршується живлення хряща.

6) Розпочинаються дегенеративно-дистрофічні процеси в суглобах. Оскільки суглобова порожнина, а також хрящ, не мають своїх сосудів, то їх живлення здійснюється шляхом дифузії і осмосу речовин через прилеглі тканини, зв’язки, синовіальну оболонку та м’язи. Механізм живлення відбувається завдяки унікальній структурі складової хрящової тканини – матриксу, який виступає в ролі насосу. Стискання матриксу при русі в момент навантаження забезпечує вихід компонентів синувіальної рідини, а при розслабленні вхід збагачених поживними речовинами і переміщення до клітин хряща. Таким чином, такий механізм живлення хрящової тканини цілком і повністю залежить від рухової активності людини.

 

Що стосується причини, то при кістково-м’язової системи:

  • М’язові дисфункції. Ослаблення одних м’язових волокон призводить до вкорочення і надлишкової роботи інших і як результат формуються м’язові дисбаланси.
  • Порушення живлення хребта і суглобових структур. Погіршення живлення – це результат порушення крово-лімфоообігу та іннервації в структурах хребта і суглобів.

РІЗНОВИДИ ХВОРОБИ

Найпоширенішим видом є колінний артроз. Страждає колінний суглоб. Такий діагноз можуть поставити людині, у якої спостерігається надлишкова маса тіла, порушені обмінні процеси або перенесений сильний стрес. Захворювання може розвиватися багато років, а досягнувши останньої стадії, може статися знерухомлення коліна.

При гомілковостопному артрозі відбувається ураження гомілковостопного суглоба. Розвиток хвороби може спровокувати отримана травма, розтягнення зв’язок, дисплазія, подагра, цукровий діабет. У деяких випадках провокуючим фактором може бути ревматоїдний артрит. У більшості випадків, діагноз ставлять тим людям, у яких професійна діяльність пов’язана з регулярним надмірним навантаженням на гомілкостопи (танцюристи, спортсмени, жінки, що носять високий каблук).

Наявність вроджених дефектів плечового суглоба або надмірне навантаження можуть спровокувати виникнення плечового артрозу. Підвищена ймовірність отримати хворобу у маляра, штукатура і т.д.

Наявність артрозу тазостегнового суглоба є важким різновидом захворювання. Основним провокуючим фактором є вікові зміни тканин суглоба. У більшості випадків, такий діагноз ставлять тим людям, вік яких перевищує 45 років.

Розвиток шийного артрозу відбувається через недостатню рухливість шийного відділу хребта, ожиріння, перенесених травм. У групі ризику знаходяться ті люди, у яких сидяча робота. Основними симптомами такого виду артрозу є обмежена рухливість суглоба, запаморочення, головний біль, переднепритомний стан. Пояснюється це тим, що в патологічному процесі беруть участь артерії хребта, що живлять мозок.

При спондилоартрозі відбувається ураження суглобів і хрящів хребта. У більшості випадків, такий діагноз ставиться людям, вік яких перевищує 70 років. Основна кількість випадків такого виду артрозу спостерігається у жінок, так як з віком у них знижується рівень естрогену.

ДІАГНОСТИКА АРТРОЗУ

ЯК ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ХВОРОБА

Основною ознакою артрозу є больові відчуття при виникненні навантаження на суглоби. Зникнення цього симптому відбувається при спокійному стані суглоба. У болючості при артрозі є деяка особливість. З’являється різкий біль або значний дискомфорт при здійсненні будь-яких рухових дій. Локалізацією болю є те місце, де розташований ушкоджений суглоб. Якщо зупинити такі рухи, хворобливі відчуття проходять.

Під час сну у людини відсутні неприємні відчуття. Умовою для цього є прийняття оптимального положення тіла. Біль в спокійному стані виникає тільки тоді, коли хвороба прогресує. Такі відчуття нагадують зубні простріли. У такий період людина не може спати. Після цього відбувається витончення хряща, і оголення кістки, в результаті чого розростаються остеофіти. Гострий біль не покидає людину, і посилюється при наявності різних факторів.

До ще одного показового симптому хвороби відносять хруст. Його чутно через зниження м’якості обертання кістки в суглобі, між ними відбувається тертя. Це є причиною виникнення характерного звуку. Наявність хрускоту притаманне і іншим захворювань з урахуванням здорових суглобів. Однак при артрозі чутно сухе звучання. З прогресуванням захворювання такі звуки набувають більш яскравий характер. Паралельно з хрускотом людина відчуває болючі відчуття.

Розпізнати артроз можна за зниженою рухливості в суглобі. Початкова стадія характеризується відсутністю такого симптому. Однак при прогресуванні хвороби проростають кісткові новоутворення, внаслідок цього відбувається зникнення суглобової щілини. У людини зменшується в розмірі кінцівка в тому місці, де вражений суглоб.

Характерною ознакою захворювання артрозу є деформація суглобів. Вони видозмінюються через розростання остеофітів на поверхні кістки і наявності там синовіальної рідини. Деформація відноситься до більш пізнього симптому, коли захворювання значно вразило суглоби.

Хвороба протікає з загостреннями або ремісіями, тому важко самостійно визначити артроз, грунтуючись тільки на власних відчуттях. Це означає, що людині слід негайно відвідати кваліфікованого лікаря, щоб уточнити діагноз. У Інституті ортопедії та неврології пацієнта направлять на рентгенографічне дослідження, завдяки якому визначаються різні ступені перебігу захворювання:

  • На першій стадії будуть відсутні остеофіти, відбудеться незначне звуження суглобової щілини
  • Друга стадія характеризується утворенням остеофітів
  • При настанні третьої стадії суглобова щілина звужується, визначається наявність множинних остеофитов і початок деформування суглоба
  • На 4 стадії суглобова щілина майже відсутня, визначаються множинні остеофіти і значна деформація

ЯК ДІАГНОСТУВАТИ АРТРОЗ

Діагностичні заходи починаються з опитування та огляду хворого. Після цього фахівець призначає проведення рентгенологічного дослідження ураженого суглоба. У більшості випадків, рентгенологічний знімок роблять у двох проекціях. Завдяки цьому, візуалізується дистрофічна зміна в тканинах, а також, визначається, наскільки вражені хрящі і прилеглі до них кістки. У пацієнта з такою хворобою відбувається звуження суглобової щілини, і деформування хряща кістки. Від таких кісток може спостерігатися відходження кісткових розростань, остеофітів. У деяких випадках може спостерігатися втрата стабільності суглобом, в результаті чого, виникають підвивихи.

Перша ознака артрозу, який візуалізується на знімку, це остеофіти. Спочатку суглобова поверхня, а саме її край, стає гострим. Потім відбувається його потовщення, а згодом спостерігається наявність виростів і шипів. З огляду на отриману рентгенологічну картину, лікар робить наступний висновок:

  1. Наявність сумнівного артрозу. Це означає, що не вдалося визначити, наскільки звузилася суглобова щілина, однак визначилося наявність невеликих остеофітів.
  2. Наявність м’якого артрозу. Такий діагноз означає хорошу візуалізацію остеофітів, однак потрапляє під сумнів звуження суглобової щілини.
  3. Наявність помірного артрозу. Це можна діагностувати, якщо сталося явне звуження суглобової щілини, не видно наявність остеофітів. У деяких випадках, якщо поставлено такий діагноз, на рентгені може виявитися кісткова деформація.
  4. Наявність важкого артрозу. При такому діагнозі значно звужується суглобова щілина, і формуються великі остеофіти. Також відбудеться повна деформація суглоба.

СПОСІБ ЖИТТЯ

  • Позбавити ушкоджений суглоб від надмірних навантажень
  • Ретельно дотримуватися встановленого ортопедичного режиму
  • Використовувати лікувальну фізкультуру
  • Проходити фізіотерапевтичний курс
  • Відвідувати санаторій
  • Консультація лікаря. Збирання скарг та анамнезу пацієнта. Візуальна діагностика. Клінічні аналізи та інструментальне обстеження:
  • Кінезіологічна діагностика. Мета: виявлення причини захворювання та визначення оптимального методу корекції патології (медикаментозне лікування чи мануальна терапія);
  • Фармакотерапія / М’які мануальні техніки. Оптимальним методом усувається причина захворювання;
  • Кінезітерапія. Закріплення досягнутих результатів

ЛІКУВАННЯ В ION Clinic

При зверненні в наш Інститут хворий отримує найсучасніше, безпечне та ефективне лікування, яке буде підбиратися індивідуально залежно від особливостей його організму. При дотриманні лікарських приписів ми гарантуємо позитивний результат при цьому з мінімальними для пацієнта фінансовими витратами.

Медикаментозний метод

Використання протизапальних засобів. Якщо почати терапевтичні дії з комплексного підходу, перебіг захворювання гальмується, значно поліпшується ступінь якості життя хворого. Використовуючи лікарські препарати, можна зняти больовий синдром і усунути запальний процес, який протікає в суглобі. В цьому випадку, лікар призначає прийом нестероїдних протизапальних засобів. Досвідчений лікар не буде рекомендувати застосовувати такі ліки орально. Це може спричинити подразнення шлункових стінок. Це означає, що препарат краще вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово. У деяких випадках, як допоміжний засіб нестероїдні протизапальні препарати використовуються як мазь.

Якщо захворювання загострилося, пацієнтові призначають гормональні кортикостероїди. Вони вводяться внутрішньосуглобовим способом. Мається на увазі введення гідрокортизону або дипроспана. Як зовнішній засіб можуть призначити використання спеціального пластиру, мазі або настоянки, основою яких служить пекучий перець. Крім цього, в медикаментозному лікуванні артрозу входять хондропротектори. Вони відновлюють хрящі і покращують якісний склад синовіальної рідини. Тривалість курсу лікувальних заходів залежить від настання поліпшення. Якщо не відбулося очікуваного результату протягом 6 місяців, препарат відміняють. Протектори застосовують паралельно з препаратами, основою яких є гіалуронова кислота. Завдяки таким препаратам, утворюється оболонка клітин, які сприяють формуванню хрящів суглобів. Ефективне лікування артрозу може доповнити прийом Діацереїну. Він регенерує тканини хрящів. Поліпшення настане протягом двох або чотирьох тижнів.

Хірургічні методи

Якщо консервативні методи не впоралися з хворобою, пацієнту призначається проведення операції. Одним з методів оперативного втручання є пункція. Вона служить як лікувальним, так і діагностичним методом. При проведенні пункції голка вводиться в уражений суглоб, після чого відбувається забір невеликої кількості рідини. Цю рідину направлять в лабораторію на дослідження. Завдяки такому методу знімається навантаження з суглоба, вводиться лікарський препарат (кортикостероїд).

Ще одним хірургічним методом є проведення артроскопії. Процедура передбачає введення артроскопа в уражений суглоб через невеликі розрізи. Проводячи таку процедуру, оцінюється, в якому стані знаходяться суглоби зсередини. У процесі оперативного втручання кваліфікований фахівець проводить видалення непотрібних хрящів, пацієнта не будуть мучити болі.

Ще до одного методу хірургічного лікування відносять навколосуглобову остеотомію. В процесі операції відбувається підпилювання і фіксування кісток суглоба в необхідне положення. Завдяки такому методу, знижується навантаження на уражену область і усувається хворобливість. Процедуру відносять до досить ефективного лікуванню артрозу, але вона використовується в рідкісних випадках. Пояснюється це введенням наркозу і тривалим відновним періодом.

Якщо суглоб зазнав значної деформації і його не можна відновити, пацієнту призначається проведення ендопротезування. Це є складною і дорогою операцією. Для виготовлення протезів можуть використовувати кераміку, пластик або метал. Після застосування такого методу пацієнта чекає тривалий відновлювальний період і хворобливі відчуття. У деяких ситуаціях це є єдиним способом допомогти пацієнтові з діагностованим артрозом, інакше не уникнути повної знерухомленності. Використання якісного протеза продовжить термін його служби до 15 років.

Фізіотерапевтичні методи

Ударно-хвильовий метод допомагає позбавити пацієнта від утворення остеофітів, або кісткових відростків. Остеофіти є провокаторами хворобливості. За допомогою хвиль відбувається розм’якшення таких виростів, а через деякий проміжок часу вони повністю розсмокчуться. Крім цього, відбудеться поліпшення живлення суглоба, нормалізація обмінних процесів. Ефективність такої процедури доведена на ранній стадії артрозу. Для проведення ударно-хвильової терапії у пацієнта має бути призначення лікаря. Пояснюється це наявністю множинних протипоказань.

Ще до одного фізіотерапевтичного методу відносять міостимуляцію. За допомогою електричних імпульсів стимулюються м’язи. Міостимуляцію призначають лежачим пацієнтам, або тим, які дотримуються постільного режиму після перенесеного травмування. З огляду на те, що нормалізується кровотік в ураженій області і відбувається підвищення м’язового тонусу, такий метод при артрозі використовується рідко.

Використання фонофорезу передбачає вплив ультразвукової хвилі і лікарського препарату на уражений суглоб. Ефективність процедур полягає в тому, що медикаменти надходять у вогнище запалення. Ще одним методом лікування артрозу є озонотерапія. За допомогою озонотерапії газова суміш вводиться в уражений суглоб. В результаті цього, пацієнт позбавляється від болісних хворобливих відчуттів, зменшується запальний процес, суглоб стає більш рухливим, нормально циркулює кров. Такий метод складається з декількох лікувальних курсів. Від того, наскільки важка стадія хвороби, залежить тривалість лікування.

Інші методи лікування

Ефективним методом боротьби з артрозом є використання лікувально-фізкультурного комплексу. Виконуючи спеціальні вправи, у пацієнта відбувається нормалізація кровотоку в ураженій ділянці, зміцнюються м’язи. Заняття починають з простих вправ, потім навантаження збільшується.

Використання мануальної терапії і лімфодренажного масажу сприяє зменшенню хворобливості, поліпшенню кровопостачання уражених суглобів. Такий метод хороший тим, що його можуть використовувати навіть знерухомлені пацієнти.

Доповненням лікарсько-фізкультурного комплексу є використання кінезітерапії. В цьому випадку використовуються різні тренажери. За допомогою них збільшується навантаження під час занять, однак суглоби пошкоджуватися не будуть. Завдяки кінезітерапії відбудеться посилення кровообігу в суглобах, м’язи прийдуть в тонус.

 

  • Пошук причини м’язових дисфункцій та визначення оптимальних методів терапії;
  • Усунення м’язових дисфункції, шляхом корекції тонусно-силових порушень балансу м’язів, формування оптимального рухового стереотипу, а відповідно і правильної геометрії тіла;
  • Фіксація досягнутих результатів на попередньому етапі, створивши здоровий м’язовий корсет з використанням кінезітерапії.

Це і є алгоритм зцілення.

Питання, які часто задають пацієнти

    Всі рекомендації це дуже індивідуально. Можливо рекомендації обмежити руховий режим стосувалися лише періоду загострення. Для того, щоб суглоб функціонував, він має бути в русі.

Є такий метод і називається “Профілактика”. А якщо серйозно, то ще не придумали такої пилюлі, яка позбавилаб від цього тяжкого захворювання. Досвід показує, що лише комплексний підхід дає гарний результат.

Ця процедура, як і багато інших діагностичних процедур залежить від людського фактора. Навіть проходячи апаратну діагностика не завжди опис результату є бездоганним.

Якщо говорити про Інститут ортопедії і неврології, то наші фахівці вже понад 10 років виконують цю процедуру, через це достовірність результату ми гарантуємо.